ТРИХОМОНОЗ
трихомоніаз — інфекційне запальне захворювання сечостатевих органів людини і тварин, що спричинюється найпростішими джгутиковими — трихомонадами. У людини збудником Т. є Trichomonas vaginalis — піхвова трихомонада. Джерелом інфекції є хвора людина або трихомонадоносій. Зараження відбувається при статевих зносинах, іноді нестатевим шляхом (побутовим). У жінок основна форма захворювання — трихомонадний вагініт, у чоловіків — уретрит. Ознаки: свербіж і паління в ділянці зовн. статевих органів, виділення з уретри, болі, різі при сечовипусканні. У жінок можливе ураження слизової оболонки каналу шийки матки (цервіцит), у чоловіків — сім'яних пухирців, передміхурової залози, придатка яєчка тощо. Перебіг Т.— тривалий з рецидивами. Діагноз ставлять на основі анамнезу, клініки і результатів лабораторного дослідження. Існує також кишкова форма Т.
Лікування трихополом, нітазолом, флагілом тощо за схемою, яку призначив лікар; під час лікування статеве життя забороняється.
Серед тварин на Т. найчастіше хворіють велика рог. худоба, птиця. Зараження відбувається при паруванні. У корів виникають вагініти, ендометрити, аборти, яловість, у бугаїв — запалення сечостатевих органів, виразки. Через деякий час ці симптоми зникають; бугаї хворіють приховано та стають джерелом зараження. У птиці уражається травний тракт, печінка. Лікування. Хворих тварин ізолюють і лікують амаргеном, трихополом та ін. Проводять профілактичне обстеження тварин.
Літ. Хвороби сільськогосподарських тварин. К. 1971.
